18 квітня − Міжнародний день пам’яток і визначних місць

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину".

На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99.

У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.

Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.

На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік).

Це наступні об`єкти:

 Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.);

 Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ;

 Геодезична дуга Струве ( з 2005р.);

 Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011рр.);

 Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.);

 Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України ( з 2013р.);

 Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.),

Також українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк “Софіївка”; Кам`яну Могилу та інші.

Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.

На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятника , у тому числі за видами : археології − 71214, історії − 52544, монументального мистецтва − 2806, архітектури −17934, містобудування − 3, садово-паркового мистецтва − 308, ландшафтні − 5, науки і техніки − 17. Із загальної кількості пам’ яток − 3005 національного І 141826 − місцевого значення.

Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 − національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України.

Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні

пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки,

але чи буде у наших нащадків можливість

помилуватися ними, доторкнутися до минулого,

цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та

бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй

землі, ми відкриємо для себе багато нового і

цікавого.

Джерело: slavutichlib.com.ua›

Пам’ятки історії та культури України за своєю суттю є надзвичайно різноманітними, адже держава практично стала колискою Русі і стиком культур східних і західних слов’ян. Україна вмістила на своїй території масу історичних і архітектурних пам’яток.

Наприклад, Києво-Печерська лавра, найзнаменитіша і найпопулярніша визначна пам’ятка Києва, яка є одним з найдавніших монастирів на території Русі. Заснована вона була у 1051 році за заступництвом Великого князя київського Ярослава Мудрого монахом Антонієм Печерським з міста Любеча. На її території, в свою чергу, розташовано кілька десятків унікальних історико-культурних пам’яток. Середньовічні церкви, дзвіниці, каплиці, стародавні чернечі келії, залишки старовинних воріт і укріплень, комплекс підземних печер, де покояться мощі численних святих і просто відомих особистостей. Монастир внесений до списку Всесвітньої культурної спадщини, що складається організацією ЮНЕСКО.

Домініканський Собор Львова, приклад архітектури пізнього бароко. Старий замок Кам’янця-Подільського, один з найвідоміших середньовічних пам’яток, перші згадки про нього зустрічаються в XIV столітті. Ужгородський замок - фортеця, заснування якої дослідники відносять до VII століття, і багато іншого.

День пам’яток історії та культури відзначається в Україні, згідно з Указом Президента № 1062/99 від 23 серпня 1999 року, щорічно 18 квітня.

Нагадаємо що, за даними проекту DilovaMova.com, з 1983 року в цей день Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО, також встановлений і Міжнародний день пам’ятників і історичних місць. Міжнародне свято стало відзначатися з 18 квітня 1984 року.

Інформацію підготувала зав.бібліотекою О.В.Лянна